Огляд «Любов зла»: чи смачний вінегрет вийшов із суміші романтики, комедії та бойовика?
Днями в прокат вийшов фільм «Любов зла» / Love Hurts. Це комедійний бойовик, який намагається поєднати різні жанри, як це колись робив Джекі Чан. Чи вдалося це, відповість цей огляд.
Відразу варто зауважити, що «Любов зла» страждає від власних проблем із зобов’язаннями. Цей романтичний комедійний бойовик хоче бути сучасною варіацією експлуатаційного кіно, але не вкладає зусиль у жоден зі своїх аспектів: ані в романтику, ані в екшен, ані навіть у гумор. Розглянемо докладніше.
Сюжет «Любов зла»
Всі ці негаразди особливо помітні, враховуючи сюжет: невибагливий Марвін Гейбл (Ке Гуй Куан), колишній кілер, що став рієлтором, намагається забути минуле, продаючи бездушні передміські будинки. Проте його давні гріхи повертаються, змушуючи поставити під сумнів, чи не обманював він сам себе, будуючи нове життя.
Цей сюжет сам по собі видає слабкість фільму: попри всі старання Куана, у цій прісній історії немає жодного квадратного метра, який варто було б купити.
Це серйозний провал для режисера-дебютанта Джонатана Еусебіо, який до цього працював координатором бойових сцен у «Каскадерах» Девіда Лейтча. Лейтч, який також продюсував фільми «Ніхто» та «Люта нічка», очевидно, підтримав спробу Еусебіо перейти до режисури.
Але «Любов зла» зазнає фіаско: фільм починає буксувати, а потім врізається в стіну повного хаосу. Його нечіткі бойові сцени позбавлені сили, а розпливчастий тон вимотує навіть найбільш відданого шанувальника романтичного екшену.
Надміру затягнутий, але одночасно поверхневий сценарій здається штучно розтягнутим. Водночас діалоги настільки прісні, що важко зрозуміти, чи актори просто не на своєму місці, чи їм просто не пощастило з текстом.
Фільм балансує між «Розбірками в Бронксі» та одою експлуатаційному кіно 70-х, проте не досягає жодної з цих цілей. У спробі зробити Марвіна максимально приємним, його показують майже карикатурно доброзичливим: він носить окуляри, яскравий светр, пече рожеве печиво у формі сердець, милується садовими гномами й їздить на роботу на велосипеді, дорогою збираючи банки для переробки. Його слоган як рієлтора: «Я хочу знайти для вас дім», що є розширенням тієї ж добродушної персони, яку Куан розвинув у «Все завжди і водночас».
Дивний монтаж та акторська гра
Однак його теплий образ постійно руйнується неритмічним монтажем. Навіть коли Марвін телефонує своїй похмурій асистентці Ешлі (Ліо Тіптон), постійні різкі переходи між ними ніби навмисно підривають спробу Куана створити привабливого героя.
Протягом надто розтягнутих 83 хвилин фільму Куан так і не знаходить гідного опонента для своєї яскравої особистості. Шон Астін у ролі його ковбойського босса має одну справді гарну сцену, але не більше. Мустафа Шакір грає найманого вбивцю, що говорить віршами, але його репліки швидко набридають.
Маршон Лінч і Отіс Андре Еріксен, які грають дует кілерів, що переслідують Марвіна, потерпають від того, що їхні сцени буквально розрізані монтажем, особливо сцени за участю Лінча.
Але найбільше розчаровує Аріана ДеБос у ролі давньої коханої Марвіна, Роуз Карлайл. Колись брат Марвіна, Клак (Деніел Ву), доручив йому вбити Роуз, яка працювала юристкою в злочинній організації й вкрала гроші. Але Марвін пощадив її, тим самим залишивши кар’єру кілера. Повернення Роуз, що розпочинається з таємничих листів до Дня Святого Валентина, знову ставить її та Марвіна під приціл Клака та його поплічника Ремі (Кем Жиганде).
ДеБос намагається бути фатальною жінкою, проте їй бракує пристрасті, необхідної для такої ролі. Після невдалих ролей у «Крейвен-мисливець» та «Арґайл», виникає питання: що сталося з її харизмою? У фільмі «Вестсайдська історія» Спілберга світло ніби відбивалося від неї інакше, а тепер вона здається повністю згаслою.
Сумнівні мотиви
«Любов зла» також не переконливий емоційно. Сюжет вимагає, щоб глядач повірив: Марвін відчайдушно хоче залишитися в ролі рієлтора. Навіщо?
Не варто принижувати чужі мрії, але продаж безликих будинків у бездушному передмісті, без родини й домашніх улюбленців, не виглядає справою, за яку варто воювати проти армії кілерів. Навіть героїня «Довгого поцілунку на добраніч» мала вагому причину – бажання возз’єднатися з донькою. Проте Марвін відмовляється від Роуз і все ще прагне повернутися до сірого життя. Якщо чесно, це життя більше нагадує чистилище.
Можливо, його сумніви щодо Роуз виправдані? Куан і ДеБос не мають жодної хімії. Їхні сцени позбавлені будь-якого натяку на пристрасть, а фільм занадто боїться додати еротизму. Усі великі любовні історії базуються на фізичному тяжінні, поглядах, які промовляють більше за слова, і напруженій тиші. Але Еусебіо захоплюється поясненнями: внутрішні думки героїв без кінця озвучуються за кадром, зводячи будь-яку романтику нанівець.
А як щодо бойовика? На жаль, тут немає ані задовільних смертей, ані захопливих боїв. Еусебіо уникає насильства і не дозволяє хореографії бійок розкритися в кадрі. Незважаючи на саундтрек із «вау-вау» гітарами та неонове освітлення, фільм виглядає не як стилізований бойовик, а як дешеве наслідування.
Висновок
«Любов зла» ─ це ще один приклад того, як Голлівуд пам’ятає інгредієнти хорошого екшену, але забув їхні пропорції.
Оцінка «Любов зла»: 4 з 10
Дивіться інші огляди фільмів на сайті.
