Огляд «Відьмак: Сирени глибин» – підтримка франшизи на плаву
На Netflix вийшов анімаційний фентезійний фільм «Відьмак: Сирени глибин». Цей огляд розповість про новинку та дасть відповідь на питання, чи варто його дивитися шанувальникам всесвіту «Відьмака».
Схоже, що екранне фентезі переживає не найкращі часи. Великі франшизи, такі як «Володар перснів» чи «Колесо часу», не можуть знайти широку аудиторію, попри величезні бюджети стрімінгових платформ. Навіть «Володар перснів» намагається підтримувати інтерес через анімаційні спін-офи, як-от «Володар перснів: Війна Рогіримів», що залишила після себе лише слабке враження. Netflix використовує схожий підхід для «Відьмака», випускаючи анімаційний фільм «Сирени глибин».
Сюжет: «Відьмак: Сирени глибин»
На відміну від попереднього аніме-приквелу «Відбмак: Кошмар вовка», цього разу Netflix адаптував оповідання Анджея Сапковського «Трохи жертовності». Це додає історії певної самостійності, вписуючи її у пригоди Геральта з Рівії (Даг Кокл, відомий своїм голосом у серії ігор «The Witcher»). Події розгортаються в невизначений момент його мандрів разом із Яскром (Джої Бейтман, що повертається до ролі з серіалу).
Головні герої опиняються в прибережному королівстві, яке стоїть на межі війни з підводними жителями. Крихкий мир тримається лише завдяки роману між людським принцом Агловалом та морською принцесою Ш’іназ.
Проте війни прагнуть король Зеленст та його брат Усвельдт, які мріють про завоювання. Випадково втягнуті у цю політичну гру, Геральт і Яскір опиняються в центрі інтриг.
Анімація «Сирен глибин» нагадує стиль «Вольтрона: Легендарного захисника» та «Кошмару вовка» – приємна для ока, плавна, але не надто виразна. Справжній плюс анімаційного формату – це динамічні бойові сцени. Геральт рухається з гнучкістю гімнаста, виконуючи ефектні сальто, перекати та удари мечем. Екшн виглядає гідно, хоча не надто винахідливо.
Дизайн персонажів – гострі риси обличчя, чіткі лінії – виглядає стильно, але анімація не передає атмосферу «Відьмака» у повній мірі. Хоча в ній є спалахи жорстокості та трохи оголених сцен, цього недостатньо, щоб передати характерний для саги похмурий світ.
Слабкі інтриги та вторинні мотиви
Попри ефектні бої, більшість фільму зводиться до нудних палацових інтриг та відвертого запозичення мотивів «Русалоньки». Сценарій рятується лише кількома вдалими жартами Яскра, який додає легкості своїми дотепами.
Присутні й музичні номери, але, як і в серіалі після першого сезону, вони далекі від «Киньте Гріш Відьмакові» / Toss a Coin To Your Witcher. Навіть пісня головної морської відьми, що могла б нагадувати Урсулу з «Русалоньки», не залишає сильного враження.
Коли Геральт та Яскір просто обмінюються репліками – це найкращі моменти фільму. Особливо приємно чути Дага Кокла, який давно став голосом Геральта для багатьох фанатів.
Проте сюжетні відступи, такі як спогади про минуле Яскра чи поява його суперниці Ессі, яка виконує роль чергового романтичного інтересу Геральта, тільки розсіюють увагу глядача.
Тут складно сказати, що більше заважає фільму: його сюжетна вторинність, посередня анімація чи відчуття чергового прохідного проєкту. «Відьмак: Сирени глибин» виглядає як тимчасова заміна, покликана підтримати інтерес до франшизи до виходу наступного сезону серіалу.
Висновок
Netflix, схоже, просто намагається заповнити паузу між третім та четвертим сезонами «Відьмака», коли Ліам Гемсворт змінить Генрі Кавілла у ролі Геральта. І хоча фанати можуть знайти у «Сиренах» щось цікаве для себе, загалом це відчувається як вимушена поступка.
Це просто ще один шматочок контенту у нескінченному потоці Netflix, якого ніхто особливо не просив, але який просто існує – для підтримки бренду та прав на франшизу.
Оцінка «Відьмак: Сирени глибин»: 6 з 10
Дивіться інші огляди фільмів на сайті.
Огляд «Володар перснів: Війна Рогіримів» – проєкт, створений, щоб просто існувати
