Огляд «Аматор»: помста — це страва, яку краще подавати в інших фільмах
10 квітня в український прокат вийшов шпигунський трилер «Аматор». Рамі Малек грає клерка з ЦРУ, який стає найманим убивцею.
Коли в кіно хтось проводить спокійний ранок з коханою людиною — із запашною кавою, квітами на кухонному столі й романтичними поцілунками перед відрядженням — це означає лише одне: скоро хтось помре. І помре жорстоко. Саме це відбувається у фільмі «Аматор», а цей огляд розповість, наскільки передбачуваним будуть інші події.
Сюжет «Аматор»
Менш ніж за добу після того, як Сара (Рейчел Броснахен) поїхала до Лондона, залишивши чоловіка Чарльза (Рамі Малек) вдома, вона гине під час теракту. Він ще бігав за її авто, ніби кричав: «Я житиму вічно!» — суперечачи долі й законам жанру. Її вбивають.
Чарльз у розпачі, як можна уявити. Складніше уявити, як він шантажує своїх корумпованих начальників, аби вони дозволили йому самому вирушити в поле і вбити винних. Це звучить абсурдно. Але саме так він і робить.
«Аматор» розгортається в затишному вигаданому всесвіті, де урядовці насправді бояться наслідків, якщо їхні злочини опиняться на шпальтах ЗМІ. Ці шпигунські трилери й досі вірять у те, що викриття корупції у верхівці влади може щось змінити. Хоча сучасна реальність це давно спростувала. Це як дивитися фільм, у якому весь сюжет крутиться навколо носіння білого після Дня праці. «Аматор» виглядає трохи наївним.
Хай там як, Чарльзу дають десь один день напівсерйозної підготовки від виснаженого польового агента, на ім’я Гендерсон (Лоренс Фішберн). А потім він зникає, вирушаючи в самостійну подорож, аби жорстоко вбивати жорстоких убивць.
Слід віддати фільму належне — тут смерть справді показано як трагедію. Стрічка наголошує, що кожен постріл Чарльза коштуватиме йому частину душі. Але потім вона все одно відступає від цієї ідеї й удає, ніби помста все-таки лікує. Тому не варто переоцінювати її глибину.
Далі Чарльз мандрує Європою у пошуках поганців. Усі вони мають одну-дві рисочки характеру. Поганець №1 — параноїк. Поганець №2 любить басейни на дахах. Поганка №3 має алергію і обожнює хліб. Напевно, саме вона найцікавіша. І, чесно кажучи, всі вони мають більше особистості, ніж дружина Чарльза. Усе її життя зводилось до того, щоб дарувати йому подарунки й просити поїхати з нею у відрядження. Здається, вона з’явилась у фільмі лише для того, щоб її можна було вбити й дати Чарльзу привід для дій. Це трохи принизливо.
Робота режисера та сценаристів
Фільм зняв Джеймс Хоус — це його друга повнометражна робота після цілком пристойної, хоча й слізливої біографічної драми про Другу світову «Одне життя». До того він знімав багато якісних серіалів, зокрема «Доктора Хто» та «Повільних коней». У «Аматорі» він зняв екшн чітко й впевнено, але без особливого запалу. Ідея того, що новачок береться за справу рівня Джейсона Борна, виглядає інтригуюче. І коли Чарльз помиляється, це справді додає фільму життя. Але ж Чарльз — ще й геній. Тому його недосвідченість зі зброєю майже не впливає на сюжет. Насправді фільм не про те, як він у цьому поганий. А про те, як він на диво в цьому добрий.
Наприкінці стрічки агент ЦРУ, якого грає Джон Бернтал, пропонує Чарльзу залишити роботу і стати справжнім шпигуном. Ця сцена виглядає дивно, бо Бернтал надто відомий, щоб з’являтися лише в двох сценах і згадуватись у третій. Його персонаж не має прямого зв’язку з основною історією. Можливо, це додали пізніше — чи то для фінального монтажу, чи то для запасу на «Аматора 2». Хоч, чесно кажучи, тоді вже доведеться перейменовувати стрічку на «Напівпрофесіонал».
Малек, до речі, у чудовій формі: його сумний вираз обличчя, скромність і відсторонений погляд додають персонажу глибини, навіть якщо сценарій цього не робить. Усі інші — наче на автопілоті. Джуліанна Ніколсон з’являється в ролі нової директорки ЦРУ. Але це радше сюжетна функція, ніж персонаж. Її завдання — влити трохи ваги в порожню роль завдяки своєму таланту. І вона це зробила.
Висновок
«Аматор» — не поганий фільм. Просто посередній. Він знятий доволі професійно, і його можна спокійно подивитися. Але важко уявити, що хтось приходив до цього проєкту з амбіцією створити щось варте повторного перегляду.
Оцінка «Аматор»: 4 з 10
Дивіться інші огляди фільмів на сайті.
Огляд «Мікі 17»: Фільм, який водночас шокує, смішить і лякає майбутнім
