Огляд «Пригоди Паддінгтона в Перу» – фільм, який зігріє серце

Милий, пухнастий герой фільму «Пригоди Паддінгтона в Перу» так любить бутерброди з мармеладом, що завжди носить один під своїм капелюхом. Це вже стало для нього звичкою настільки, що він зовсім забуває про нього – аж поки не потрапляє у… ну що ж, любі читачі, мушу сказати «варення». Іншого варіанту просто немає! Це ж історія про Паддінгтона. І, до речі, сам фільм теж нагадує бутерброд із мармеладом. Про це свідчить огляд та відгуки

Перші дві частини, «Пригоди Паддінгтона» та «Пригоди Паддінгтона 2», зняв Пол Кінг. Саме він створив стиль цієї серії. А його наступник – режисер музичних кліпів Дугал Вілсон – використав цей підхід у своєму дебютному фільмі, додавши власні цікаві штрихи. Як і в попередніх частинах, настрій задає чарівна анімація ведмежати та голос Бена Вішоу, який озвучує Паддінгтона. Головний герой – милий ведмедик у червоній панамці – завжди ввічливий, доброзичливий і трохи прямолінійний, але вміє несподівано дивувати оточення своєю ексцентричністю. Він чудовий друг і не зупиняється, якщо щось вирішив.

Сюжет «Пригоди Паддінгтона в Перу»

Цього разу Паддінгтон вирушає до Перу, щоб знайти свою улюблену тітоньку Люсі. Вона мешкала у Будинку для ведмедів-пенсіонерів, але почала поводитися дивно. Лист від керівництва закладу настільки стривожив Паддінгтона, що він вирішує негайно вирушити до неї. Весь його прийомний сімейний клан Браунів – Генрі (Г’ю Бонневіль), Мері (яку тепер грає Емілі Мортімер замість Саллі Гокінс), Джуді (Мадлен Гарріс) та Джонатан (Самюель Джослін) – підтримує його і вирушає разом із ним.

Прибувши до Будинку для ведмедів-пенсіонерів, який розташований у старовинному місіонерському комплексі, вони знайомляться з його керівницею – Мати-настоятелькою (Олівія Колман). Вона настільки захоплена появою Браунів, що навіть складає та виконує пісню на їхню честь – із невеличкою відсилкою до «Звуків музики».

Однак виявляється, що тітонька Люсі зникла. Вона залишила після себе лише окуляри та браслет. Випадкове відкриття карти в її кімнаті вказує на таємничу скелю Румі, яка, можливо, веде до Ельдорадо – легендарного загубленого міста золота, що стало причиною загибелі багатьох дослідників.

Такий сюжет – справжня знахідка для відсилок до класичних пригодницьких фільмів. «Пригоди Паддінгтона в Перу» наповнений тонкими (і не дуже) натяками на «Агірре, гнів Божий» та «Загублене місто Z». Але найбільше тут відчувається дух «Африканської королеви» Джона Г’юстона. У тій картині героїня Кетрін Гепберн наймає капітана пароплава (Гамфрі Богарт), щоб він допоміг їй потопити німецький підводний човен. Фільм запам’ятався сценою шалених сплавів по небезпечних порогах річки – і «Пригоди Паддінгтона в Перу» пропонує свою версію такого епізоду.

А ще тут є свій відповідник капітана Олната. Ексцентричний, не завжди охайний, але харизматичний капітан мисливського човна Гантер Кабот. Антоніо Бандерас – саме той актор, який ідеально підходить для такої ролі. Разом із ним подорожує його відважна донька-підліток Джина (Карла Тус). Гантер походить із давнього роду мисливців за скарбами – чоловіків і жінок, яких усіх грає Бандерас! Серед них є навіть конкістадор, який з’являється за спиною Гантера і дає йому поради – хоч той цього й не просив.

Чарівна атмосфера дружби та гумору

Та найбільша магія фільму – це його атмосфера дружби. Він виглядає затишно та невимушено. Це фільм, який не прагне бути чимось більшим, ніж добра комедія з душею – і він прекрасно справляється зі своїм завданням.

Усі актори знаходяться в ідеальному тоні, хоча хотілося б, щоб Джуді, Джонатан і Джина отримали трохи більше екранного часу. Здається, зародження симпатії між Джонатаном і Джиною могло б стати хорошою сюжетною лінією, але фільм вирішив не розвивати цю тему.

Бонневіль і Мортімер блискуче втілюють образи стриманих, але добросердечних британців. У Генрі є кумедний повторюваний жарт про його панічний страх перед гігантським тропічним павуком – який, звичайно ж, з’явиться в найбільш невідповідний момент.

Особливе задоволення дарують Олівія Колман і Антоніо Бандерас. Їхні персонажі – це вибух емоцій! Колман із першого кадру випромінює захоплення та радість, її очі горять, а усмішка не сходить із лиця. Її героїня немов уособлює чисту радість, і коли вона танцює, здається, що її вселився смайлик. Бандерас створює яскраву багатошарову гру, граючи не лише Гантера Кабота, а й усіх його предків. Його сцена з конкістадором, який виходить із картини, заслуговує окремої нагороди.

Висновок

«Пригоди Паддінгтона в Перу» ─ це чудове сімейне кіно, яке, подібно до Looney Tunes чи класичних сезонів «Сімпсонів». Воно одночасно дарує розваги для дітей і глибші підтексти для дорослих. Фільм зберігає вірність своїм простим, але важливим моральним урокам:

• Сім’я – це не тільки ті, з ким ти народився, а й ті, кого ти обираєш.
• Доброта – це цінність сама по собі.
• Варто слухати внутрішній голос, який підказує, кому не варто довіряти.

Паддінгтон – ідеальний герой для такого кіно. Він водночас ведмедик і людина, дитина, але не дитячий, і по-своєму мудрий. «Пригоди Паддінгтона в Перу» – це ще одна чарівна подорож, яка варта вашої уваги.

Оцінка «Пригоди Паддінгтона в Перу»: 8 з 10

Дивіться інші огляди фільмів на сайті.

Огляд «Любов зла»: чи смачний вінегрет вийшов із суміші романтики, комедії та бойовика?