Вивіски як дзеркало суспільства: Від хаосу до свідомості. Або роздуми архітектора. Частина 8
Я вже колись писав пост щодо того, що оформлення вітрини, вивісок, реклами є відображенням власника, його стилю ведення бізнесу. Що візуальний ряд екстер’єру не належить власнику внутрянки, він належить всьому соціуму. Що повага до тісної спільноти в якій вариться бізнес, є невід’ємною частиною успіху.
Але зараз хочу написати про вивіски дещо інше. По-перше, проаналізуймо звідки береться екстравагантна натура людська? Звідки береться людина, яка задля свого бажання Увага! оформити вивіску «по-своєму» готова:
а) подзвонити та покрити матами адміністратора архітектурної компанії;
б) обманювати, відправляючи на погодження одне, а вішати інше;
в) істерики, переписки з 90-х та інший крінж.
Ще раз Увага! Це все через вивіски. Серйозно? У мене є тільки одна відповідь на це — бажання бути биком, навіть в такому питанні як вивіски, ще нікуди не ділось.
Але ми вже близько до того моменту, коли бути биком в здоровому суспільстві вже стане не дуже то і комфортно, бо роги особливо вже не притулиш, а твої «бичі» викрутаси викликають лише посмішку.
Зайшли надто у філософську площину))) давайте про практичну частину, як врегулювати візуальний ряд активних перших поверхів.
Як врегулювати вивіски
1. Правила. Чіткі, зрозумілі, дієві. Але якщо, наприклад, на Республіці можливо зробити їх на комплекс схожих будівель, то що робити коли кожен будинок різний? Як на Файні?
Потрібні основні принципи. Темно сірий фон, або його відсутність, заборонено заліплювати світлопрозору конструкцію, тільки на дверях і не повністю, максимальні габарити літер, виносні стоппери до 700 мм і на одній лінії, без хаотичного розкидання. Бажано ще змусити всіх мати підсвітку теплу 3000 К. Ех. Дотримуючись цих принципів ви вже приберете 70% візуального хаосу наших вулиць.
2. Контроль. На жаль без цього нікуди. Але контроль в форматі, коли «Київреклама», яка повинна контролювати все місто цього не робить, і в кращому випадку ми маємо оази без візуального сміття як то Арсенал, Бесарабка (була) Файна, Республіка. Бо це є реальний обʼєм, який виходить контролювати.
Отже, слідкування за вивісками потрібно роздробити на менші зони відповідальності. І ось тут ми бачимо ще один аргумент на користь кластерного поділу великих міст. 15-ти хвилинне місто якщо хочете. Контролювати щось в обʼємі 2000-5000 мешканців це набагато реальніше, ніж коли 15-20 людей з зарплатнею 25К грн контролюють 5-ти мільйонне місто. І вивіски тим паче.
Історію про Neighbourhoods і що це таке, як воно працює, розповім трохи далі.
Їжа та гастрономія в «Файна Таун», або роздуми архітектора. Частина 7
